Дзвінки за номером 0 800 308 308 з номерів усіх операторів зв’язку України безкоштовні. Для дзвінків за номером 3080 вартість хвилини розмови відповідно: Київстар – 1 грн/хв, з’єднання – 0,27 грн; МТС – 0 грн/хв, з’єднання – 1 грн; lifecell – 1,5 грн/хв, з’єднання – 0,5 грн. Тарифи наведено з урахуванням ПДВ.
Додатково нараховується 7,5% від вартості послуг без ПДВ до Пенсійного фонду. Тарифікація посекундна з 13 секунди. Послуга надається тільки повнолітнім.

Hапишіть нам
Zapros@platinumbank.com.ua
Подзвоніть нам
0 800 308 308, 044 495 60 55







Иностранный банк с международными инвестициями

Курси валют
Курси валют
01.12.2016
Валюта Покупка Продаж
USD 26.50 27.10
EUR 27.80 28.80
Платіжні карти
01.12.2016
Валюта Покупка Продаж
USD 26.50 27.10
EUR 27.80 28.80
Google+

Новини

27.10.2008

З ліквідністю в українському банківському секторі не все так погано, банкам можна довіряти - генеральний директор холдингу IMB Group Грегорі Краснов



Світова фінансова система сьогодні переживає не кращі часи. Криза не обійшла стороною і Україну. Своїми роздумами про її причини, наслідки для національного банківського сектора, практичні кроки щодо стабілізації ситуації з кореспондентом УКРІНФОРМу поділився керівник однієї з найбільших в Україні фінансових структур із західними інвестиціями ЗАТ "Міжнародний іпотечний банк" Грегорі Краснов.

Довідка. Грег Краснов народився і виріс у Миколаєві, в 1991 році переїхав з родиною в США, де закінчив Арізонський державний університет за спеціальностями фінанси, бухгалтерія та політологія, а також аспірантуру в Кембріджському університеті в Англії за спеціальністю міжнародні відносини. З 1997 року працював у Bank of America - у Варшаві, Лондоні. Через 6,5 років повернувся до Варшави на посаду керуючого директора інвестиційного фонду. В Україні працює 2,5 роки і є одним з засновників компанії - Family Credit, яку згодом було об'єднано з Міжнародним іпотечним банком (МІБ) у рамках створеного холдингу IMB Group. Сьогодні Грегорі Краснов очолює холдинг і є головою правління МІБ в Україні. До списку акціонерів холдингу IMB Group (Public) Limited входять великі глобальні фонди прямих інвестицій, у тому числі Warburg Pincus, Goldman Sachs, Horizon Capital, East Capital. Активи холдингу становлять близько 130 млн дол. США власного капіталу та довгострокові кредити від Світового банку, ЄБРР та інших організацій. Холдинг працює у секторі фізичних осіб, іпотечному та споживчому кредитуванні, кеш-кредитуванні.

- Грегорі, поговоримо про сьогоднішню ситуацію у світі фінансів. У чому прорахунок винуватців глобальної драми?

- Банки мають свій і позиковий капітал. Рівень власного капіталу в співвідношенні з позиковим капіталом у світовій банківській системі дуже низький. Той самий Lehman Brothers на момент банкрутства мав співвідношення близько 30:1. Наприклад, у нас це співвідношення знаходиться на значно меншому рівні. Ми маємо 130 млн дол. США власного капіталу і 160 млн кредитного портфеля. Таким чином, фактично увесь наш кредитний портфель покритий власним капіталом. Власний капітал - це довгостроковий капітал. Це ті гроші, які не потребують рефінансування, а значить не викликають ризиків ліквідності. Сьогодні не складно передбачити долю багатьох банків, які не можуть перепозичити капітал і мають складнощі із залученням депозитів.

- Чи можна сказати, що Ви передбачали подібну кризу?

- Ми передбачали кризу, але не в таких масштабах. У банківському бізнесі із довгострокової точки зору виживають ті, хто дотримується консервативних принципів роботи. Це стосується структури балансу, питань ліквідності, організації роботи, ведення кредитної політики. Ми стали свідками того, що в США ігнорували ці принципи. При веденні кредитної політики відсутність консерватизму стала причиною кризи, що вразила спочатку іпотеку, а потім і всю фінансову систему. Здається, кілька років тому Уоррен Баффет, якого називають фінансовим оракулом за здатність прогнозувати розвиток ситуації на ринках, передбачав щось схоже. Його прогнози, що ситуація з цінами на ринку сировини і нерухомості, які стали визначатися не фундаментальними чинниками, а спекулятивними, довго тривати не буде - збуваються. Тоді він сказав: "Коли починається свято, пунш ллється рікою, але опівночі все перетворюється на гарбуз і мишей".

- Експерти прогнозують фінансову кризу протягом 2-5 років. На ваш погляд, скільки вона триватиме?

- Складно сьогодні давати такі прогнози, оскільки події безпрецедентні за своїм масштабом. Багато хто порівнює 2008 рік з Великою депресією. Дозвольте не погодитися. У минулому столітті у урядів не було існуючих сьогодні, механізмів, не була присутня активна інтервенція Центробанків, не було таких інвестицій федеральних урядів та підтримки ліквідності банків за рахунок вливання коштів на міжбанківський ринок, ринок комерційних паперів. Вжиття таких антикризових заходів мені особисто вселяють сподівання. Банкіри говорять про глибоку корекцію з рецесією, але навряд чи мова йде про депресії. Таким чином, йдеться не про 5, а про рік-два. Скажу Вам відверто, ринки дуже швидко забувають і хороші, і погані коливання. Сьогодні ринком рухають емоції. А зміни від емоційних коливань на ринку наступають дуже швидко, тому це також вселяє певний рівень комфорту.

- Як ви оцінюєте банківську систему України?

- Вона менш схильна до світової кризи, ніж інші країни. Український банківський сектор не настільки сильно залежить від міжнародних ринків, як залежали ринки тієї самої Росії або Казахстану. Отже у тому, що у нашої країни слабкий інвестиційний рейтинг, як виявилося, є свої плюси. Україні неохоче давали гроші на Заході, тому відсоток західних запозичень у нашому банківському секторі досить низький, а це означає, що і повертати потрібно небагато. Те, що відбувалося до інтервенції НБУ, можна назвати емоційною реакцією, яка визначалася не фактами, а психологією. Тому заходи НБУ дали потужний поштовх для стабілізації. Я можу передбачити, що банківський сектор стабілізується протягом кількох тижнів, почне посилюватися довіра між гравцями на міжбанку. У той самий час, глобальна кредитна криза змінила баланс сил. Гравцям, які не прив'язані до західного капіталу, буде дедалі складніше і складніше конкурувати, зберігати позиції, як за депозитами, так і за кредитами. І їм доведеться прискорити об'єднання з сильнішими, західними гравцями.

- Як фінансисти оцінюють сьогодні заходи НБУ?

- Його дії адекватні ситуації, ми підтримуємо усі кроки, зроблені ним. Вони, безумовно, спрямовані на стабілізацію національного банківського сектора. Фінансисти перебувають у постійному діалозі з НБУ, асоціаціями сфери, щоб не допустити негативних явищ в українській економіці. Спочатку, обравши антикризові заходи, спеціалісти НБУ не враховували тип фондування банків, що припинило окремі кредитні програми. Наприклад, кредитний портфель МІБ фінансується власним капіталом, довгостроковими кредитними лініями Світового банку і ЄБРР, і ігнорування такого потенціалу та бланкова заборона всього кредитування могло б негативно позначитися на економіці. Дозвіл кредитування у гривні зняв частину цієї проблеми. Але я думаю, що НБУ також найближчим часом міг би зняти заборону і на кредитування у доларах, принаймні, для тих гравців, які мають для цього довгостроковий валютний ресурс і дотримуються консервативних принципів у кредитній політиці.

- Іншими словами, ми можемо спостерігати консолідацію фінансових співтовариств в Україні?

- Ви праві, український банківський сектор повинен задуматися про консолідації. На мій погляд, вітчизняні банки, які не мають достатього запасу ліквідності, повинні подумати, як їм працювати. Можливо, злитися з іншими банками, щоб вижити у такій скрутній ситації.

- Які ще форми співробітництва Ви могли б запропонувати банкам?

- Пропозиція залежить від конкретної ситуації, в якій знаходяться той або інший банк. Наприклад, обмін акціями. Головне, щоб ми зрозуміли сьогодні, як у майбутньому український банківський сектор конкуруватиме.

- Яких ще заходів варто чекати від НБУ, у випадку, якщо ситуацію не вдасться врегулювати?

- Я думаю, це залежатиме не від НБУ, а від політичної ситуації в країні. Звичайно, кроки адміністрації не сприяють стабілізації країни, і на тлі світової кризи довіри і кредитування ці кроки є найбільш дестабілізуючими. Тобто, я бачу великий потенціал стабілізації в нормалізації політичної ситуації, дуже хотілося б бачити наших політиків, які займають раціональнішу позицію щодо добробуту країни, а не тільки щодо одне одного і власного добробуту. Думаю, що це найкращий вихід, який міг би бути.

- Повернемося до заходів НБУ. Яка реакція була б в Європі, якби людям не видавали депозитів?

- Україна є єдиною країною в Європі, в якій клієнт має можливість забрати строкові депозити. В інших країнах, якщо клієнт підписав договір з банком на 3-6-9 місяців, він повинен витримувати свої зобов'язання перед банком. Насправді те, що НБУ зробив, він просто привів ситуацію в Україні у рамки міжнародних стандартів.

- Які найвразливіші місця українських банків?

- Залишається загроза кредитного ризику. Якщо ми спостерігатимемо погіршення економічної ситуації, то, звичайно ж, станеться погіршення якості кредитного портфеля банків. У різних банках рівень кредитного консерватизму різний, і це може створювати певні ризики прибутковості протягом наступних двох-трьох років. Але я не бачу в цьому системного ризику. У нашому іпотечному портфелі середнє покриття кредиту заставою становить близько 200%, у той час як в США цей коефіцієнт був нижчим за 100%. Тобто, в Україні немає ексцесів, які були в США. Тут кредитний ризик - іншого рівня.

- Яких ще кроків можуть вжити банки, у яких проблеми з ліквідністю?

- Активніші кроки банків у сфері піару і маркетингу для посилення довіри населення могли б допомогти ситуації. Треба допомогти населенню зрозуміти, що з ліквідністю в українському банківському секторі не все так погано, що банкам можна довіряти, що ті заходи, яких вживає НБУ - сильні і стабілізуючі. І, звичайно, власникам слабкіших банків є сенс всерйоз подумати про прискорення продажу своїх пакетів сильнішим, добре капіталізованим західним гравцям. Наприклад, ми на цей момент розглядаємо кілька інвестиційних пропозицій про купівлю інших банків в Україні. Як показує досвід Центральної Європи, з урахуванням довгострокової перспективи це - єдине правильне рішення.

- Як ви оцінюєте інвестиційний клімат України?

- Західних інвесторів можна розділити на дві групи. Перша - ті, які були зацікавлені в фондуванні "короткими грошима", щоб швидко заробляти. Ця група інвесторів йде з ринку через політичну нестабільність і проблеми з фондуванням на Заході. Друга - інвестори, які планували зайти в Україну на триваліший термін. Їх проекти продовжують діяти. Ми, як інвестори, бачимо величезний потенціал українського ринку, зростання добробуту і доходів населення. Якби ми в це не вірили, нас би тут вже не було! Звичайно, спостерігається короткострокове уповільнення, у той самий час видно, що в Україні з довгостроковою перспективою все буде добре. Те ж саме відноситься до наших західних акціонерів та партнерів з фондування, включаючи Світовий банк.

- Яким чином можна повернути довіру інвесторів?

- Будь-якому західному інвестору складно ухвалити рішення про інвестицію в країну, якщо там відбувається конституційна криза. Тут навіть не принципово, якого кольору буде уряд, головне, щоб він був, і головне, щоб він не знаходився в стані перманентної конституційної кризи. Це ключовий чинник для довіри західних інвесторів. Але це само по собі не створить припливу. Необхідне поєднання привабливості України і нормалізації міжнародного ринку. Тільки коли там все заспокоїться, інвестори почнуть розглядати варіанти вкладень.

- За останні тижні багато людей забрали гроші з банків. Що їм зараз з ними робити?

- Багато хто використовує особисту ліквідність для купівлі якихось товарів, наприклад холодильника або машини. Я не впевнений, що це добре рішення, оскільки холодильник або машина мають фактор морального старіння - їх вартість згодом падає, а вартість грошей, які знаходяться на активному рахунку - зростає. І враховуючи те, що стабільність на українському банківському секторі була істотно підвищена заходами НБУ, я б порадив класти гроші на депозит і заробляти на цьому гроші.

- Багато хто вкладає гроші у золото. Як ви вважаєте, це правильний крок?

- Люди вкладають гроші в золото, коли все погано або є таке очікування. Рівень негативних настроїв і ціна на цей метал прямо пропорційні. Коли негативні настрої знаходяться на піку, ціна також знаходиться на піку. Сьогодні я б не розглядав вкладання в золото, оскільки його ціна сильно роздута. Коли настрої будуть позитивнішими, ціна на золото падатиме.

- Як ви оцінюєте ситуацію на фондовій біржі України?

- Україна за останні кілька років не встигла створити нормальну індустрію управління активами. Рівень фондів, що знаходяться під управлінням фондів населення, які можуть вкладатися під інструменти акцій, дуже низький. За розрахунками експертів, уся індустрія управління активами - це близько 3 доларів на душу населення. Для порівняння: приватизована нерухомість, яка знаходиться в руках населення - це близько 20 тисяч доларів на душу населення. В Україні, практично, відсутня локальна індустрія, яка могла б бути зацікавлена у купівлі паперів. Тобто, зростання індексу ПФТС відбувалося за рахунок короткочасного інвестування західними інвесторами, які були зацікавлені в швидкому поверненні, що відповідало підвищенню курсу ПФТС. Ці гроші зараз пішли з України.

- Коли може відновитися зростання індексу ПФТС?

- Для того, щоб відбувався рух купівля-продаж, на біржі повинна бути певна кількість гравців. Щоб зростав індекс, людей, які хочуть купити, повинно бути більше, ніж людей, які хочуть продати. Є два варіанти: або повернуться "короткі західні гроші", або в Україні будуть створені локальні інвестори, які будуть зацікавлені в тому, щоб купувати цінні папери. Перше вимагає глобальної стабілізації і привабливого політичного та економічного клімату в Україні. З іншого боку, можна думати про реформування сфери управління активами, створення інституту управління. Це пенсійні фонди, компанії управління активами, страховий сектор тощо. Є ціла група ініціатив для створення цієї групи інвесторів. Питання у тому, чи готова наша політична еліта підтримувати цей напрям.



Для довідки:

Platinum Bank – один з найбільших учасників вітчизняної банківської системи. Відноситься до І групи банків згідно з рейтингом НБУ (на частку Platinum Bank припадає понад 0,5% активів банківської системи України). Регіональна мережа налічує 69 відділень і 1080 пунктів продажів в різних регіонах України.

Один з поточних стратегічних пріоритетів розвитку Platinum Bank – це транзакційний бізнес. У 2016 році банк неодноразово займав топові позиції в рейтингах кредитування фізичних осіб серед українських банків. Щорічно стабільно входить в групу лідерів ринку в сегменті споживчого кредитування.

Також банк активно працює над проектом Digital Bank. Зокрема, активно розвиває платформу pay.ptclick.com.ua і лабораторію фінансових інновацій Platinum Lab.

Одночасно Platinum Bank активно розширює пул корпоративних клієнтів – перш за все, з числа представників дистриб'юторського бізнесу та IT-індустрії.

Слідкуйте за новинами на сторінці Platinum Bank в Facebook

 

Platinum Bank – один из крупнейших участников отечественной банковской системы. Банк относится к І группе банков согласно рейтингу Национального банка Украины (более 0,5% активов банковской системы). Региональная сеть насчитывает 67 отделений и 1006 пунктов продаж по всей территории Украины.
С начала 2016 года акционеры направили в капитал Platinum Bank средства в размере 126 млн. грн. До конца года планируется пополнение капитала еще на 470 млн грн.
до списку

Кредити готівкою | Депозити | Фонд гарантування вкладів | Платіжні картки | Кредитная карта | Інтернет-банкінг